Королева-тригер (Balistes vetula): догляд та утримання
Balistes vetula — великий атлантичний тригер до 60 см, хижак безхребетних, потребує дуже великих морських систем без рифу.
Огляд
Balistes vetula, королева-тригер, належить до родини Balistidae. FishBase зазначає його як рифовий атлантичний вид до 60 см загальної довжини з максимальною зареєстрованою тривалістю життя 23 роки. Тіло сталево-сіре чи оливкове із синіми лініями, що розходяться від очей, і помаранчевими ділянками навколо рота.
Таксономія
- Родина: Balistidae
- Рід: Balistes
- Наукова назва: Balistes vetula
Ареал
FishBase повідомляє про поширення в західній та східній Атлантиці. Wikipedia уточнює західноатлантичний ареал від Массачусетса до Бразилії та Карибського моря і східноатлантичний — від Азорських островів до південної Анголи. Вид трапляється над кам'янистими чи кораловими ділянками, зафіксований до 275 м, але зазвичай у межах 3-30 м.
Параметри акваріума
- Мінімальний об'єм: 1000 л (близько 264 галонів)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- GH: 8-12 °dGH
- Потік води: сильний
- Тривалість життя: 10-20 років
Живлення
Хижак, що живиться переважно донними безхребетними. Wikipedia перелічує морських їжаків, крабів і хітонів, а також креветок, равликів, двостулкових, дрібних риб та офіур. FishBase зазначає поведінку: риба видуває воду, щоб перевернути морських їжаків і атакувати їхній менш захищений низ.
Сумісність
Wikipedia зазначає, що вид зазвичай обережний із дайверами, але вкрай агресивний під час охорони ікри. Він не підходить для рифу й утримується лише з іншими великими витривалими рибами, як-от великі ангели та хірурги. Уникайте декоративних креветок, равликів, крабів і дрібних риб.
Розмноження
Wikipedia повідомляє про цілорічне розмноження, при цьому більшість нерестів припадає на повний місяць. Самиця риє неглибокі ямки в піску для ікри й інтенсивно охороняє потомство.
Охоронний статус
FishBase відносить вид до категорії «близький до загрозливого стану» (Near Threatened, оцінка від 6 червня 2011 року). Wikipedia зазначає здорові популяції у водах США та Карибського моря, але втрати понад 90% із 1980-х років у бразильських водах і в Гвінейській затоці.