Astatotilapia latifasciata: догляд та утримання
Astatotilapia latifasciata — невибаглива цихліда-інкубатор, ендемік системи озера Кіога в Уганді, широко продається як «зебра обліквіденс».
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Astatotilapia latifasciata — цихліда-хаплохромін, описана Regan у 1929 році. Ендемічна для системи озера Кіога в Уганді, включно з озерами Бісіна та Нвампаса, а не для основного озера Вікторія. У торгівлі часто продається як Haplochromis «зебра обліквіденс», що спричиняє плутанину із самостійним видом Haplochromis obliquidens. Легко розмножується в неволі.
Систематика
- Родина: Cichlidae
- Рід: Astatotilapia
- Наукова назва: Astatotilapia latifasciata
- Автор: Regan, 1929
- Синонім: Haplochromis latifasciatus; торгове «зебра обліквіденс»
Ареал
FishBase та Wikipedia обмежують її системою озера Кіога в Уганді (озера Кіога, Бісіна та Нвампаса). Це прісноводна бентопелагічна риба теплих лужних вод, типових для регіону.
Вимоги до акваріума
- Максимальний розмір: близько 11 см (4,3 дюйма) (FishBase, Wikipedia)
- Температура: 24-28 °C (запис KB, тепла вода регіону)
- pH: 7,5-8,5 (запис KB, лужна вода)
- Піщаний ґрунт зі скельними структурами
- Утримувати одного самця з кількома самками
Живлення
FishBase дає трофічний рівень близько 3,3, що узгоджується зі всеїдним живленням. В акваріумі охоче бере готові, заморожені та живі корми.
Сумісність
Невибагливий плодючий хап регіону Вікторії, утримується як один самець з кількома самками для розподілу агресії. Підходить для міцних спільнот з іншими африканськими рифтовими цихлідами схожого темпераменту та сомами Synodontis.
Розмноження
Це материнський інкубатор у роті і, за даними Wikipedia, легко розмножується в неволі: самка носить ікру та мальків у роті.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: на межі зникнення (Critically Endangered). Дикий ареал малий і під загрозою, тому акваріумні популяції допомагають збереженню виду.
Astatotilapia latifasciata: посібник з розведення
Огляд
Astatotilapia latifasciata, яку широко продають як зебру обліквіденс, — міцний хаплохромін регіону Вікторії, ендемік озера Кіога та значно меншого сусіднього озера Навампаса в центральній Уганді. Сягає близько 12,5 см. Вид — плодючий материнський інкубатор і один із тих африканських хапів, що легше розводяться, хоча в природі вважається на межі зникнення, при цьому звичайний у неволі.
Визначення статі
Самці трохи більші й яскравіші, з яскраво-жовтим тілом, широкими чорними смугами та червоними плавцями, і несуть плями-яйця на анальному плавці. Самки тьмяніші. Різноманітний корм, включно з креветками й крилем, допомагає посилити забарвлення самця.
Підготовка
Годуйте різноманітним усеїдним раціоном, щоб привести самок у форму; багаті на білок корми — креветки, криль і личинки комах — підтримують забарвлення самця й розвиток ікри в самок. Стабільна жорстка лужна вода утримує колонію в нерестовій формі.
Нерестовий акваріум
Розводьте у видовому акваріумі гаремом приблизно один самець на чотирьох самок (щонайменше трьох), в акваріумі близько 48 дюймів (120 см), оформленому кам'яними виступами та ділянками піску як нерестовими місцями; можна додати витривалі рослини, як-от Anubias чи Vallisneria. Широке співвідношення статей розосереджує агресію під час залицяння.
Нерестова поведінка та тригер
Самець утримує територію й демонструє себе, приваблюючи готову самку. Самка відкладає ікру й збирає її в рот; плями-яйця на анальному плавці самця провокують збиральну поведінку, під час якої запліднення відбувається в роті. Нерест — материнська інкубація.
Догляд за ікрою та мальками
Самки зазвичай відкладають 20–60 ікринок залежно від розміру. Мальки виклюються приблизно за 8 днів і стають вільноплавними близько 20-го дня. Випущені мальки беруть науплії артемії, дафнію або розкришений пластівцевий корм, а мати захищає їх, щойно вони стають вільноплавними; відсадка виношувальної самки підвищує виживаність.
Типові труднощі
Тримайте одного самця на акваріум, щоб контролювати агресію при залицянні. Оскільки схожі види регіону Вікторії поширені в торгівлі, тримайте вид окремо від схожих жовто-чорних хапів, щоб уникнути гібридизації, і ретельно підтримуйте неволеву лінію з огляду на його статус під загрозою зникнення в природі.