Astatotilapia burtoni: догляд та утримання
Astatotilapia burtoni — широко поширена східноафриканська цихліда-інкубатор басейну озера Танганьїка, відомий модельний організм.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Astatotilapia burtoni, цихліда Бертона, — хаплохромін, описаний Günther у 1894 році. Широко поширений у басейні озера Танганьїка та прилеглих водотоках. Домінантні територіальні самці яскраво забарвлені, а підлеглі схожі на самок; самці несуть на анальному плавці яйцеподібні плями, що використовуються під час залицяння. Важливий модельний організм для вивчення поведінки, розвитку та геноміки цихлід.
Систематика
- Родина: Cichlidae
- Рід: Astatotilapia
- Наукова назва: Astatotilapia burtoni
- Автор: Günther, 1894
- Загальна назва: цихліда Бертона
Ареал
За даними Wikipedia та FishBase, трапляється в озері Танганьїка та навколишніх річках і водотоках у Бурунді, Руанді, Танзанії та Замбії, включно з річками Лукуга, Малагарасі та Рузізі й системою Акагера. Біотопи — повільні струмки, гирла річок і мілководні прирічкові ділянки озера; вода тепла й лужна.
Вимоги до акваріума
- Максимальний розмір: близько 15 см (5,9 дюйма) SL; звичайна довжина близько 12 см (FishBase)
- Температура: 20-25 °C (FishBase)
- pH: 8,5-9,0 (FishBase)
- dH: 12-16 (FishBase)
- Піщаний ґрунт з каменями; утримувати одного самця з кількома самками
Живлення
FishBase дає трофічний рівень близько 3,1, що вказує на всеїдного збирача бентосних і пелагічних кормів. В акваріумі охоче приймає готові, заморожені та живі корми.
Сумісність
Самці сильно територіальні й можуть перемикатися між територіальним і нетериторіальним станом залежно від соціального середовища. Утримують одного самця з кількома самками та з іншими міцними африканськими цихлідами й Synodontis, подалі від дрібних карликових цихлід.
Розмноження
FishBase та Wikipedia підтверджують материнське інкубування в роті: самки виношують і захищають ікру в роті близько двох тижнів, а самці виконують складні шлюбні демонстрації з використанням яйцеподібних плям анального плавця.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: найменший ризик (Least Concern). FishBase відзначає високу стійкість і низьку вразливість до вилову.
Astatotilapia burtoni: посібник з розведення
Огляд
Astatotilapia burtoni — широко поширений східноафриканський хаплохромін, що трапляється в озері Танганьїка та прилеглих водотоках Бурунді, Руанди, Танзанії та Замбії. Це материнський інкубатор і давно усталений модельний організм для вивчення поведінки й фізіології цихлід, особливо зв'язку між соціальним домінуванням і розмноженням.
Визначення статі
Самці існують у вигляді двох оборотних фенотипів. Домінантні територіальні самці яскраво забарвлені й агресивні в захисті території, відіграють активну репродуктивну роль; підлеглі нетериторіальні самці забарвлені як самки й репродуктивно пригнічені з редукованими гонадами. У територіальних самців також вищі рівні тестостерону й 11-кетотестостерону в плазмі. Самець здатний переходити між станами: втрата території запускає перехід до нетериторіального типу, причому репродуктивна здатність змінюється приблизно через три тижні.
Підготовка
Стабільна соціальна структура, що дозволяє самцю утримувати територію, суттєва, оскільки розмножуються лише домінантні самці, а ікряні самки віддають перевагу домінантним самцям перед підлеглими. Кондиціонуйте групу різноманітним усеїдним кормом і добирайте сусідів так, щоб міг утвердитися чіткий домінантний самець.
Нерестовий акваріум
Забезпечте оформлення, у якому домінантний самець може зайняти й захищати нерестову територію, з кількома самками для розосередження залицяння. Важливе тихе місце: надмірний шум може спонукати виношувальну самку до канібалізму або передчасного випуску виводка.
Нерестова поведінка та тригер
Територіальний самець залицяється до ікряних самок здриганнями тіла й посиленим виділенням сечі. Самка клює плями-яйця на анальному плавці самця; у відповідь самець випускає молочко й запліднює ікру в неї в роті. Послідовність «клювання-запліднення» повторюється до завершення ікрометання. Забарвлення спинного плавця самця відіграє ключову роль у приваблюванні самок.
Догляд за ікрою та мальками
Після близько двох тижнів інкубації в роті самка випускає молодь. Потім їй потрібно ще кілька тижнів на фізіологічне відновлення перед наступним нерестом. Випущеним малькам можна пропонувати дрібні стартові корми; утримання виношувальної самки в тихому, спокійному акваріумі знижує ризик передчасного випуску або втрати виводка.
Типові труднощі
Соціальне занепокоєння — головна перешкода для розмноження: шум і нестабільність порушують домінування самця й можуть змусити самок скидати виводки. Підтримання усталеної ієрархії з одним чітким домінантним самцем і мінімізація занепокоєння виношувальних самок дають найнадійніші результати.