Astatotilapia burtoni: посібник з розведення

Розведення Astatotilapia burtoni — східноафриканського материнського інкубатора й класичного модельного організму.

Огляд

Astatotilapia burtoni — широко поширений східноафриканський хаплохромін, що трапляється в озері Танганьїка та прилеглих водотоках Бурунді, Руанди, Танзанії та Замбії. Це материнський інкубатор і давно усталений модельний організм для вивчення поведінки й фізіології цихлід, особливо зв'язку між соціальним домінуванням і розмноженням.

Визначення статі

Самці існують у вигляді двох оборотних фенотипів. Домінантні територіальні самці яскраво забарвлені й агресивні в захисті території, відіграють активну репродуктивну роль; підлеглі нетериторіальні самці забарвлені як самки й репродуктивно пригнічені з редукованими гонадами. У територіальних самців також вищі рівні тестостерону й 11-кетотестостерону в плазмі. Самець здатний переходити між станами: втрата території запускає перехід до нетериторіального типу, причому репродуктивна здатність змінюється приблизно через три тижні.

Підготовка

Стабільна соціальна структура, що дозволяє самцю утримувати територію, суттєва, оскільки розмножуються лише домінантні самці, а ікряні самки віддають перевагу домінантним самцям перед підлеглими. Кондиціонуйте групу різноманітним усеїдним кормом і добирайте сусідів так, щоб міг утвердитися чіткий домінантний самець.

Нерестовий акваріум

Забезпечте оформлення, у якому домінантний самець може зайняти й захищати нерестову територію, з кількома самками для розосередження залицяння. Важливе тихе місце: надмірний шум може спонукати виношувальну самку до канібалізму або передчасного випуску виводка.

Нерестова поведінка та тригер

Територіальний самець залицяється до ікряних самок здриганнями тіла й посиленим виділенням сечі. Самка клює плями-яйця на анальному плавці самця; у відповідь самець випускає молочко й запліднює ікру в неї в роті. Послідовність «клювання-запліднення» повторюється до завершення ікрометання. Забарвлення спинного плавця самця відіграє ключову роль у приваблюванні самок.

Догляд за ікрою та мальками

Після близько двох тижнів інкубації в роті самка випускає молодь. Потім їй потрібно ще кілька тижнів на фізіологічне відновлення перед наступним нерестом. Випущеним малькам можна пропонувати дрібні стартові корми; утримання виношувальної самки в тихому, спокійному акваріумі знижує ризик передчасного випуску або втрати виводка.

Типові труднощі

Соціальне занепокоєння — головна перешкода для розмноження: шум і нестабільність порушують домінування самця й можуть змусити самок скидати виводки. Підтримання усталеної ієрархії з одним чітким домінантним самцем і мінімізація занепокоєння виношувальних самок дають найнадійніші результати.