Управління якістю води в аквакультурі: посібник

Ключові параметри якості води в рибництві та управління ними: розчинений кисень, температура, аміак, нітрит, нітрат, pH, лужність, твердість і вуглекислий газ.

Огляд

Якість води — це сукупність фізичних і хімічних умов, що визначають, чи залишиться культивована риба здоровою і чи зростатиме. В аквакультурі більшу частину проблем виробництва визначає невелика кількість параметрів: розчинений кисень, температура, сполуки азоту (аміак, нітрит, нітрат), pH, лужність і твердість, а також вуглекислий газ. Ці параметри взаємодіють, тому управління одним часто впливає на інші, і регулярний моніторинг — основа грамотного управління.

Розчинений кисень і температура

Розчинений кисень (DO) — зазвичай найкритичніший фактор якості води. Texas A&M AgriLife зазначає, що кисню у воді природно мало, як правило нижче приблизно 10 ppm, що більшість тепловодних риб зазнають стресу нижче приблизно 3 ppm, а рівні нижче приблизно 2 ppm можуть бути летальними. Температура керує обміном речовин риби та максимумом кисню, який може втримати вода; тепліша вода втримує менше кисню, підвищуючи при цьому потребу риби в ньому, тому висока температура та щільна посадка разом підвищують кисневий ризик.

Аміак

Аміак виділяється рибою та вивільняється при розкладанні корму й органіки. Загальний амонійний азот існує як неіонізований аміак (NH3) та іонізований амоній (NH4+). UF/IFAS повідомляє, що неіонізована форма приблизно в 100 разів токсичніша за іонізовану і що її частка зростає з підвищенням pH і температури. UF/IFAS наводить, що пошкодження тканин може починатися близько 0,05 мг/л неіонізованого аміаку, а чутливі риби зазвичай гинуть близько 2,0 мг/л.

Нітрит і нітрат

Нітрит — проміжний продукт нітрифікації, коли аміак-окиснювальні бактерії перетворюють аміак на нітрит, а нітрит-окиснювальні бактерії перетворюють нітрит на нітрат. UF/IFAS зазначає, що нітрит токсичний для риби, а нітрат — порівняно нетоксичний кінцевий продукт, що традиційно вважався нешкідливим до кількох сотень мг/л, хоча нові дослідження вказують на ефекти за високих рівнів. Щойно запущеному біофільтру потрібно близько 6–8 тижнів, щоб нітрифікуючі бактерії закріпилися.

pH, лужність і твердість

UF/IFAS вказує, що pH приблизно від 6,5 до 9,0 переноситься більшістю риб, а більшість природних вод перебувають між 6 і 9 завдяки бікарбонатній буферності. Загальна лужність — це здатність води нейтралізувати кислоту та згладжувати коливання pH; SRAC вказує рекомендовану лужність близько 50–300 мг/л у перерахунку на CaCO3 залежно від виду та системи й бажану загальну твердість близько 50–150 мг/л, при цьому понад 20 мг/л прийнятно. Мелений сільськогосподарський вапняк додають для підвищення лужності там, де вона низька.

Вуглекислий газ

Вуглекислий газ накопичується від дихання і знижує pH. У ставках денний фотосинтез споживає CO2 і підвищує pH, а нічне дихання виділяє CO2 і знижує його, створюючи добовий цикл pH, що згладжується лужністю. UF/IFAS зазначає, що pH 6,0–6,5 навряд чи зашкодить рибі, якщо CO2 не перевищує приблизно 100 мг/л. Достатня лужність послаблює і накопичення CO2, і коливання pH.

Моніторинг і коригувальні заходи

• Розчинений кисень вимірюють найчастіше, особливо на світанку, коли кисень у ставку найнижчий.
• Якщо аміак або нітрит зростає, скоротіть або припиніть годівлю на один–кілька днів і замініть воду.
• Аеруйте для підвищення розчиненого кисню та відгону надлишкового вуглекислого газу.
• Вапнуйте для підвищення низької лужності та стабілізації pH.
• Трактуйте кожен параметр разом з іншими, оскільки вони взаємодіють.