AquairiБаза знань

Апістограма вапізана: догляд та утримання

Apistogramma wapisana — дрібна карликова цихліда з північної Бразилії, описана у 2006 році, що мешкає в м'яких кислих струмках з листовим опадом.

Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено

Огляд

Apistogramma wapisana — карликова цихліда, описана Römer, Hahn & Conrad у 2006 році з північної Бразилії. Видова назва відсилає до індіанського народу вапішана (вапізана), що населяє регіон, де трапляється риба. Як і інші представники роду, це невелика донна риба, пристосована до м'якої кислої води.

Таксономія

  • Родина: Cichlidae
  • Рід: Apistogramma
  • Наукова назва: Apistogramma wapisana
  • Описали: Römer, Hahn & Conrad, 2006

Ареал

Вид відомий з верхнього басейну Ріо-Бранко поблизу Боа-Вісти та з центрального басейну Ріо-Негру на півночі Бразилії. За даними FishBase, він мешкає в невеликих каламутних струмках під впливом «білої» води, з товстим шаром листового опаду та середніми й відносно високими температурами. Зафіксований pH у місцях збору кислий, у діапазоні 5.5-6.0.

Вимоги до акваріума

  • Мінімальний об'єм: 80 л
  • Температура: 24-28 °C (75-82 °F)
  • pH: 5.5-7.2
  • GH: 2-10 °dGH
  • Тривалість життя: 3-5 років
  • Ґрунт: дрібний пісок з листовим опадом та укриттями

Живлення

Представники роду Apistogramma — всеїдні зі схильністю до мікрохижацтва, живляться переважно личинками водних комах і дрібними безхребетними біля дна. В акваріумі підходить різноманітний раціон з дрібних живих, заморожених і сухих кормів. За даними FishBase, трофічний рівень цього виду становить близько 3.2.

Сумісність

Як дрібна донна карликова цихліда, A. wapisana підходить для спокійних, добре облаштованих акваріумів. У межах роду самці зазвичай територіальні й захищають нерестову ділянку, тому утримання кількох самців у малому об'ємі слід уникати. Дрібні мирні верхньоводні види можуть слугувати дизер-рибами.

Розведення

A. wapisana — вид-печерник, що характерно для роду, де більшість видів відкладають ікру в розколинах або невеликих печерах. Самка доглядає ікру та мальків, а самець захищає навколишню територію.

Охоронний статус

Червоний список МСОП: таксон під найменшою загрозою (оцінка 2020 року).

Апістограма вапізана: посібник з розведення

Огляд

Apistogramma wapisana — дрібна карликова цихліда з Бразилії (FishBase). FishBase повідомляє, що вид надає перевагу невеликим каламутним струмкам під впливом білої води з товстим шаром листяного опаду, та оцінює його як «такий, що викликає найменше занепокоєння» (оцінка 2020). Названо на честь народу вапісана (мавайяна) з рідного регіону. Розводиться за біологією роду, оскільки видоспецифічного опису нересту у використаних джерелах не знайдено.

Визначення статі

FishBase вказує максимальну стандартну довжину 2,8 см для самців і 2,9 см для самок, що робить цей вид одним із найдрібніших у роді. Загалом по роду Apistogramma самці більші та яскравіші, а самки в нерестовому стані найчастіше жовті з чорними позначками (Wikipedia).

Підготовка

Видоспецифічна підготовка до нересту не задокументована. Запис KB відносить A. wapisana до м'ясоїдних із годівлею двічі на день; дрібний живий і заморожений корм підтримує нерестовий стан, що узгоджується зі способом життя роду як мікрохижаків.

Нерестовий акваріум

Apistogramma нерестяться в розщілинах, невеликих печерах і скупченнях листяного опаду (Wikipedia), тож слід забезпечити закриті місця та листяний опад. FishBase вказує в природі pH 5,5-6,0 і середні—порівняно високі температури; запис KB вказує мінімальний об'єм 80 л, температуру 24-28 °C, pH 5,5-7,2 та GH 2-10.

Нерестова поведінка та тригер

Згідно з поведінкою роду, самка готує печеру й відкладає ікру, яку охороняє; Apistogramma розмножуються або полігамними гаремами, або моногамними парами (Wikipedia). Видоспецифічний тригер для A. wapisana не задокументовано.

Догляд за ікрою та мальками

У Apistogramma самка більше залучена до догляду за ікрою та мальками, тоді як самець захищає територію (Wikipedia). Співвідношення статей мальків залежить від умов води: тепліша вода дає більше самців, а в деяких видів нижчий pH також дає більше самців (Wikipedia).

Типові труднощі

Видоспецифічні труднощі розведення у використаних джерелах не описані. Запис KB оцінює складність розведення як середню, що узгоджується з тим, що цей вид групи regani переносить ширший діапазон параметрів води, ніж суто чорноводні Apistogramma.

Джерела

  1. FishBase
  2. Wikipedia (CC BY-SA 4.0)

Більше Профілі видів

Дивитись усі Профілі видів →