Апістограма веліфера (Apistogramma velifera): догляд та утримання
Apistogramma velifera — карликова цихліда з басейну Оріноко у Венесуелі, описана Штееком 2003 року; у Червоному списку МСОП — вразливий вид.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Apistogramma velifera — дрібна прісноводна карликова цихліда, описана Штееком 2003 року. За даними FishBase, трапляється в системі річки Оріноко у Венесуелі. Це бентопелагічний тропічний вид; у багатьох Apistogramma самці розвивають подовжені вітрилоподібні плавці. Належить до роду Apistogramma, який у статті Wikipedia про рід охарактеризований як найбагатший на види рід цихлід Америки поряд із Crenicichla, що налічує близько 93 визнаних видів.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Apistogramma
- Наукова назва: Apistogramma velifera
- Описав: Staeck, 2003
Ареал
FishBase наводить вид для системи річки Оріноко у Венесуелі. У межах роду Apistogramma риби зазвичай займають захищені мілководні ділянки струмків, річок та озер зі скупченням листяного опаду й слабкою течією, у низовинах Південної Америки на схід від Анд.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 80 л
- Температура: 25-29 °C (77-84 °F)
- pH: 4.5-6.5
- GH: 1-4 °dGH
- Тривалість життя: 3-5 років
Роду підходить м'який піщаний ґрунт з корягами, корінням та сухим листяним опадом, що утворюють затінені печерки. Дикі Apistogramma часто потребують дуже м'якої кислої води.
Живлення
FishBase оцінює трофічний рівень приблизно у 3,3, що відповідає хижому живленню. У природі Apistogramma живляться переважно донними безхребетними, наприклад личинками комах, а в акваріумі приймають дрібні живі та заморожені корми, як-от Artemia й Daphnia.
Сумісність
Донна територіальна карликова цихліда; краще утримувати з дрібними миролюбними рибами середнього та верхнього шарів, наприклад тетрами. В обмеженому об'ємі варто уникати кількох самців Apistogramma, а також великих і агресивних цихлід.
Розведення
Як і інші представники роду, Apistogramma velifera нереститься в печерках. Самка зазвичай охороняє ікру та мальків усередині сховища, тоді як самець захищає навколишню територію.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: вразливий вид (оцінка 2020 року, критерії B1ab(iii)), за зведенням FishBase, що відображає обмежений ареал у системі Оріноко.
Apistogramma velifera: посібник з розведення
Огляд
Apistogramma velifera, описана Стааком у 2003 році, — карликова цихліда із системи річки Оріноко у Венесуелі. FishBase підтверджує її ідентичність і тропічний прісноводний біотоп, але дає мало видоспецифічних даних щодо розмноження та розміру. Як і решта представників роду, це печерний нерестовик з охороною потомства самкою, тож посібник спирається на добре задокументовану модель розмноження роду Apistogramma, за обмежених видових даних.
Визначення статі
Конкретний диморфізм A. velifera у доступних наукових джерелах не деталізований. Для роду самці зазвичай більші, з видовженішими загостреними непарними плавцями та яскравіше забарвлені, а самки дрібніші й округліші; це задокументовано для роду, а не підтверджено для цього виду.
Підготовка
Як дрібна м'ясоїдна Apistogramma, вона найкраще готується на дрібних живих і заморожених безхребетних кормах, у стабільному м'якому теплому акваріумі, що відображає її низинне походження в Оріноко.
Нерестовий акваріум
- Вода: м'яка та кисла, теплі тропічні умови (модель роду)
- Місця нересту: закриті печери; самка відкладає ікру на стелю печери (модель роду)
- Оформлення: піщаний ґрунт з невеликими укриттями з каміння або корчів
- Течія: слабка, як у низинних біотопах Apistogramma
Нерестова поведінка та тригер
Докладних даних про нерест A. velifera не опубліковано. Для роду Wikipedia документує, що майже всі Apistogramma нерестяться у щілинах чи невеликих печерах і що більшість використовує полігамну гаремну стратегію, за якої самець захищає територію з кількома самками; м'яка тепла кисла вода, що відтворює природний біотоп, стимулює нерест. Це задокументовано для роду Apistogramma.
Догляд за ікрою та мальками
Дотримуючись моделі роду, самка доглядає ікру та личинок усередині печери, а самець захищає територію; після того як мальки починають вільно плавати, самка водить і охороняє їх. Для Apistogramma загалом тепліша та кисліша вода зазвичай зміщує співвідношення статей до самців. Це задокументовано для роду, а видоспецифічних даних для A. velifera мало.
Типові труднощі
Головні складнощі — брак видоспецифічних даних і потреба у стабільній м'якій теплій воді. МСОП відносить A. velifera до категорії Vulnerable (оцінка 2020, критерій B1ab(iii)), тож дикі популяції потребують дбайливого ставлення.