Апістограма пукальпа (Apistogrammoides pucallpaensis): догляд та утримання
Apistogrammoides pucallpaensis — південноамериканська карликова цихліда; посібник охоплює ареал, параметри води, живлення, сумісність і розмноження.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Apistogrammoides pucallpaensis — карликова цихліда родини Cichlidae, описана Meinken, 1965. Мешкає в верхній Амазонці, від Пукальпи на Ріо-Укаялі в Перу до Амазонки в Колумбії; зазвичай тримається серед листяного опаду або плавучих рослин у стоячій воді. Дикі особини дозрівають приблизно за 3 см (самці) та близько 2 см (самки). Хоча в деяких джерелах вид зазначається в роді Apistogramma, він належить до роду Apistogrammoides, який відрізняється головно більшою кількістю колючих променів анального плавця. Це один із найдрібніших серед усіх цихлід.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Наукова назва: Apistogrammoides pucallpaensis
- Автор опису: Meinken, 1965
Середовище існування
Природний ареал виду охоплює верхній Амазонці, від Пукальпи на Ріо-Укаялі в Перу до Амазонки в Колумбії; зазвичай тримається серед листяного опаду або плавучих рослин у стоячій воді. Як і більшість представників роду, надає перевагу захищеним краям струмків і проток із листяним опадом та слабкою течією. Представники роду Apistogramma зазвичай трапляються на мілководді, нерідко менш ніж 40 см завглибшки.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний обʼєм акваріума: 80 л (~21 галонів США)
- Температура: 25-29 °C (77-84 °F)
- pH: 4.5-6.5
- GH: 1-4 °dGH
- Розмір дорослої особини: 5-8 см
- Тривалість життя: 3-5 років
Живлення
Апістограми — усеїдні риби зі схильністю до мікрохижацтва: у природі живляться личинками водних комах, дрібними безхребетними та іншою дрібною здобиччю. В акваріумі приймають живі та заморожені корми — мотиля, артемію, дафнію; багато особин беруть і сухі корми.
Сумісність
Це напівагресивна придонна карликова цихліда. Краще утримувати з мирними верхньо- та середньошаровими дизер-рибами — дрібними харациновими (наприклад, кардинал-тетра, тетра-родостомус), коридорасами та клиноплямистими. Утримання більш ніж одного самця того ж виду, а також сусідство зі скаляріями чи великими агресивними цихлідами не рекомендоване через територіальні конфлікти, особливо в період нересту.
Розмноження
Апістограми — печерні нерестовики. Ікра відкладається на стелю печери або укриття; самка доглядає ікру та мальків, а самець охороняє ширшу територію. Нересту сприяє мʼяка слабокисла вода.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: undefined.
Apistogramma pucallpaensis: посібник з розведення
Огляд
Карликова цихліда пукальпа в FishBase визнана під назвою Apistogrammoides pucallpaensis (Meinken, 1965); назва Apistogramma pucallpaensis не є окремо визнаним видом Apistogramma, і наведені нижче дані взято з профілю FishBase для Apistogrammoides pucallpaensis. Це крихітна амазонська карликова цихліда (самці до 2,7 см SL, самки до 2,3 см SL) з річки Укаялі поблизу Пукальпи, Перу, і нижче за течією до Колумбії; печерний нерестовик з охороною потомства самкою.
Визначення статі
FishBase зазначає, що самці трохи більші за самок (2,7 проти 2,3 см SL). Інших морфологічних ознак для визначення статі у виду не наводиться; застосовна загальна для роду модель — більші, із загостреними плавцями та яскравіше забарвлені самці, як задокументовано для споріднених Apistogramma.
Підготовка
Це дрібна м'ясоїдна цихліда, якій підходять дрібні живі та заморожені безхребетні корми. У природі вона мешкає в теплій м'якій прісній воді, тож підготовка проводиться у стабільному теплому акваріумі з м'якою водою.
Нерестовий акваріум
- Температура: 23-30 °C (FishBase)
- pH: кислий, близько 5,5 (FishBase)
- dH: приблизно до 5 (FishBase)
- Місця нересту: закриті печери; ікра відкладається на стелю печери
- Оформлення: піщаний ґрунт з невеликими укриттями (модель роду)
Нерестова поведінка та тригер
FishBase зазначає, що близько 80 ікринок прикріплюється до стелі печери, і за ними доглядає самка. Як і у споріднених Apistogramma, вид дотримується стратегії нересту в субстратних печерах у м'якій теплій кислій воді; відтворення цих умов стимулює нерест.
Догляд за ікрою та мальками
Самка самостійно доглядає кладку приблизно з 80 ікринок на стелі печери та охороняє личинок і мальків, тоді як парний самець захищає територію, дотримуючись моделі турботи, задокументованої для печерних нерестовиків Apistogramma. Стабільна тепла м'яка вода підтримує розвиток ікри та виживання мальків.
Типові труднощі
Дуже дрібний розмір означає крихітних мальків, яким потрібні відповідно дрібні стартові корми; м'яку теплу кислу воду необхідно підтримувати стабільною. МСОП відносить вид до категорії Least Concern (оцінка 2020).