AquairiБаза знань

Апістограма піауі (Apistogramma piauiensis): догляд та утримання

Apistogramma piauiensis — південноамериканська карликова цихліда; посібник охоплює ареал, параметри води, живлення, сумісність і розмноження.

Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено

Огляд

Apistogramma piauiensis — карликова цихліда родини Cichlidae, описана Kullander, 1980. Мешкає в басейні річки Парнаїба в Бразилії. За даними FishBase, сягає близько 2.3 см стандартної довжини.

Таксономія

  • Родина: Cichlidae
  • Наукова назва: Apistogramma piauiensis
  • Автор опису: Kullander, 1980

Середовище існування

Природний ареал виду охоплює басейні річки Парнаїба в Бразилії. Як і більшість представників роду, надає перевагу захищеним краям струмків і проток із листяним опадом та слабкою течією. Представники роду Apistogramma зазвичай трапляються на мілководді, нерідко менш ніж 40 см завглибшки.

Вимоги до акваріума

  • Мінімальний обʼєм акваріума: 80 л (~21 галонів США)
  • Температура: 24-28 °C (75-82 °F)
  • pH: 5.5-7.2
  • GH: 2-10 °dGH
  • Розмір дорослої особини: 5-8 см
  • Тривалість життя: 3-5 років

Живлення

Апістограми — усеїдні риби зі схильністю до мікрохижацтва: у природі живляться личинками водних комах, дрібними безхребетними та іншою дрібною здобиччю. В акваріумі приймають живі та заморожені корми — мотиля, артемію, дафнію; багато особин беруть і сухі корми.

Сумісність

Це напівагресивна придонна карликова цихліда. Краще утримувати з мирними верхньо- та середньошаровими дизер-рибами — дрібними харациновими (наприклад, кардинал-тетра, тетра-родостомус), коридорасами та клиноплямистими. Утримання більш ніж одного самця того ж виду, а також сусідство зі скаляріями чи великими агресивними цихлідами не рекомендоване через територіальні конфлікти, особливо в період нересту.

Розмноження

Апістограми — печерні нерестовики. Ікра відкладається на стелю печери або укриття; самка доглядає ікру та мальків, а самець охороняє ширшу територію. Нересту сприяє мʼяка слабокисла вода.

Охоронний статус

Червоний список МСОП: Data Deficient (DD), assessed 2018.

Apistogramma piauiensis: посібник з розведення

Огляд

Apistogramma piauiensis — дрібна карликова цихліда з басейну річки Парнаїба на північному сході Бразилії. За даними FishBase, максимальна довжина становить 2,3 см SL, що робить її однією з найдрібніших у роді. Як майже всі Apistogramma, це печерний нерестовик з охороною потомства самкою. Видоспецифічних спостережень щодо розмноження мало, тож нижче поєднано дані FishBase щодо цього виду та добре задокументовану модель розмноження роду Apistogramma.

Визначення статі

Детальний статевий диморфізм A. piauiensis у доступних наукових джерелах не описаний. У межах роду Apistogramma самці зазвичай більші, з видовженішими загостреними непарними плавцями, а самки дрібніші й округліші; це задокументовано для роду, а не підтверджено саме для цього виду.

Підготовка

Apistogramma — м'ясоїдні мікрохижаки. FishBase зазначає трофічний рівень близько 3,1 для A. piauiensis. Підготовка гарему на дрібних живих і заморожених безхребетних кормах сприяє утворенню ікри; у природі вид мешкає в м'якій теплій прісній воді.

Нерестовий акваріум

  • Температура: 20-29 °C (діапазон FishBase для виду)
  • pH: 5,5-6,5 (FishBase)
  • dH: 2-10 (FishBase)
  • Місця нересту: закриті печери; самка відкладає ікру на стелю печери
  • Оформлення: піщаний ґрунт з камінням/корчами, що утворюють укриття (модель роду)

Нерестова поведінка та тригер

FishBase зазначає, що ікра відкладається на стелю печери, а догляд забезпечує самка. Для роду Wikipedia вказує, що майже всі Apistogramma нерестяться у щілинах чи невеликих печерах, у порожнинах затонулої деревини або серед листяного опаду, і що більшість видів дотримуються полігамної гаремної стратегії, за якої один самець утримує територію з кількома самками. Нересту сприяє м'яка тепла кисла вода, характерна для природного середовища.

Догляд за ікрою та мальками

Самка доглядає ікру та личинок усередині печери, а самець захищає прилеглу територію від хижаків — поділ турботи, задокументований для роду. Після того як личинки починають вільно плавати, самка водить і охороняє мальків. Для роду тепліша вода зазвичай дає більше самців, а в деяких видів кисліша вода (нижчий pH) також зміщує співвідношення статей у бік самців; це задокументовано для роду Apistogramma, а видоспецифічних даних для A. piauiensis мало.

Типові труднощі

Оскільки даних щодо виду мало, а сама риба дуже дрібна, головні практичні завдання — підтримання стабільної м'якої теплої води та наявність надійних укриттів. Природоохоронний статус — Data Deficient (МСОП, оцінка 2018), що відображає брак польових даних.

Джерела

  1. FishBase
  2. FishBase
  3. Wikipedia (CC BY-SA 4.0)

Більше Профілі видів

Дивитись усі Профілі видів →