Смугастий вудильник (Antennarius striatus): догляд та утримання

Antennarius striatus — дрібний морський вудильник із мінливим забарвленням, червоподібною приманкою та засадним полюванням.

Огляд

Antennarius striatus, смугастий вудильник, — дрібна донна морська риба родини Antennariidae. За даними FishBase, вид має надзвичайно широке поширення в західній та східній Атлантиці й Індо-Пацифіці. Тіло округле й розтяжне, шкіра м'яка, вкрита волосоподібними шкірними шипиками; рот великий, висувний уперед.

Таксономія

Родина: Antennariidae
Рід: Antennarius
Наукова назва: Antennarius striatus (Shaw, 1794)

Середовище існування

FishBase фіксує вид у західній Атлантиці (від Нью-Джерсі до Бразилії), східній Атлантиці (від Сенегалу до південно-західної Африки) та Індо-Пацифіці (від Червоного моря до Гавайських островів, від Японії до Нової Зеландії); у східній частині Тихого океану відсутній. Вид пов'язаний із рифами та трапляється на камінні, піску чи щебені, на скелястих і коралових рифах, а також у зарослих естуаріях. Глибини — від 10 до 219 м, в Атлантиці зазвичай близько 40 м.

Вимоги до акваріума

Мінімальний об'єм: 250 л
Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
pH: 8.1-8.4
GH: 8-12 °dGH
Розмір дорослої особини: 15-22 см (FishBase подає максимум 25 см TL)
Тривалість життя: 5-20 років

Живлення

Смугастий вудильник — хижак. Це засадний мисливець, що приманює здобич видозміненим першим променем спинного плавця з червоподібною ескою, інколи доповнюючи її хімічним атрактантом уночі. Здобич захоплюється різким усмоктуванням; Wikipedia зазначає, що кидок триває лише тисячні частки секунди, а риба здатна проковтнути здобич завбільшки з себе. В акваріумі зазвичай дають живі чи розморожені м'ясні корми, наприклад срібнянку.

Сумісність

Це поодинокий придонний вид, який краще утримувати окремо або лише зі співродичами схожого розміру. Оскільки риба заковтує здобич майже власного розміру, її не можна тримати з дрібними рибами та декоративними креветками — їх буде з'їдено.

Розмноження

Вид яйцекладний. FishBase описує ікру, укладену в драглисту стрічкоподібну масу — «яйцевий пліт» або «вуаль». Самці забарвлені яскравіше й мають довші шкірні вирости, ніж самиці; дорослі особини в решту часу поодинокі та збираються лише для нересту.

Природоохоронний статус

Червоний список МСОП: під найменшою загрозою (оцінка 2013 р.), за даними FishBase.