Бичок Уілера (Amblyeleotris wheeleri): догляд та утримання
Amblyeleotris wheeleri — широко поширений індо-тихоокеанський бичок-симбіонт, що живе з альфеїдною креветкою серед рифового гравію.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Amblyeleotris wheeleri, бичок Уілера, — морський бичок-симбіонт, широко поширений в Індо-Пацифіці. FishBase зазначає, що це, очевидно, найзвичайніший мілководний вид свого роду в коралових рифах. Він живе як коменсал з альфеїдною креветкою, найчастіше Alpheus ochrostriatus, і був описаний Polunin та Lubbock у 1977 році.
Таксономія
- Родина: Gobiidae
- Рід: Amblyeleotris
- Наукова назва: Amblyeleotris wheeleri
Середовище проживання
FishBase відзначає вид від Східної Африки до Фіджі, на північ до південної Японії та на південь до Великого Бар'єрного рифу. Він займає гравійні ділянки біля або всередині коралових рифів, прибережні піщані схили та глибокі лагуни на глибині 5-40 м, зазвичай 5-15 м.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 80 л
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Питома густина: 1.024-1.026
- Карбонатна твердість: 8-12 dKH
- Ґрунт: пісок і гравій для риття нори
- Тривалість життя: 4-8 років
Живлення
Хижак. В акваріумі приймає м'ясні морські корми, такі як мізиди та збагачена артемія, при годуванні двічі на день біля нори.
Сумісність
Мирний донний мешканець, що тримається біля нори. Утворює пару з креветкою-щілкуном і підходить спокійним сусідам — клоунам, апогонам та хірургам; агресивних хижаків і крилаток слід уникати.
Сумісність із рифом
Безпечний для рифу. Не чіпає корали та допомагає аерувати піщане дно; забезпечте гравій поверх піску, щоб він і креветка могли вирити нору.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (оцінка 11 березня 2015).
Amblyeleotris wheeleri: посібник з розведення
Огляд
Amblyeleotris wheeleri (Polunin & Lubbock, 1977) — риф-асоційований бичок Індо-Пацифіки, поширений від Східної Африки до Фіджі, на північ до південної Японії та на південь до Великого Бар'єрного рифу (FishBase). Сягає близько 10,0 см стандартної довжини і трапляється в кам'янистих ділянках біля рифів або всередині них, на прибережних піщаних схилах та в глибоких лагунах, зазвичай на 5–15 м, у симбіотичній асоціації з креветками-альфеїдами, найчастіше Alpheus ochrostriatus.
Визначення статі
FishBase не наводить даних про дозрівання чи зовнішнє визначення статі для цього виду. Як бичок-симбіонт Amblyeleotris він утворює моногамні пари, тому стать виводять зі сформованої пари, а не з ознак: дві сумісні риби, що утримують одну нору без постійної агресії, вважаються парою.
Підготовка
Підготовка спирається на стабільні рифові параметри та часте годування. Як хижак, бичок бере дрібні тваринні корми — збагачений мізис, артемію та дрібно нарізані морські продукти — приблизно двічі на день. Надійно сформована пара з креветкою Alpheus знижує стрес і утримує рибу біля нори, а не в укритті.
Нерестовий біотоп
Система для розведення відтворює біотоп кам'янистого та піщано-схилового дна: глибокий піщаний шар та уламки, з яких креветка будує тунель. Ключовим є підбір сумісної креветки Alpheus, наприклад A. ochrostriatus: креветка риє та підтримує нору, а бичок служить спостерігачем, при цьому креветка майже постійно тримає вусиковий контакт із рибою (Amblyeleotris, Wikipedia).
Нерестова поведінка та тригер
Бички Amblyeleotris утворюють моногамні пари й відкладають донну ікру всередині нори, яку самець охороняє до вилуплення (родовий опис). Видоспецифічний розмір кладки та точні тригери для A. wheeleri у цитованих джерелах не наведені й опущені; практична передумова — стабільна, добре годована пара зі сформованою креветкою.
Догляд за ікрою та мальками
Самець охороняє донну ікру в норі до вилуплення, після чого личинки стають планктонними (родовий опис). Вирощування цих планктонних личинок потребує окремої ємності з придатним дуже дрібним стартовим кормом і стабільними умовами; детальний протокол для A. wheeleri у цитованих джерелах не опублікований.
Типові труднощі
Успішне домашнє розведення Amblyeleotris рідкісне, оскільки ніжна ікра та дрібні планктонні личинки потребують спеціалізованого догляду. Вузьким місцем є личинкова фаза, а не формування пари чи привчання, і бажана щільна кришка, бо бички-симбіонти легко вистрибують з відкритих акваріумів.