Акара тетрамерус (Aequidens tetramerus): догляд та утримання
Aequidens tetramerus — широко поширена адаптивна південноамериканська акара з систем Амазонки та Оріноко, описана Геккелем у 1840 році.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Aequidens tetramerus — південноамериканська акара родини Cichlidae, описана Геккелем у 1840 році. Має жовтувате тіло з темною сідлоподібною позначкою на боках і належить до найбільш широко поширених представників роду.
Таксономія
- Родина: Cichlidae
- Рід: Aequidens
- Наукова назва: Aequidens tetramerus
- Описаний Heckel, 1840
Ареал
Вид широко поширений у басейні Амазонки в Перу, Колумбії, Еквадорі, Бразилії та Болівії, а також у річках Токантінс і Парнаіба, у Гвіанах та басейні Оріноко у Венесуелі. Надає перевагу зонам зі слабкою течією над ґрунтом, вкритим рослинними рештками.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм акваріума: 250 л (близько 66 галонів)
- Температура: 23-28 °C (73-82 °F)
- pH: 5.5-7.5
- GH: 2-12 °dGH
- Максимальний розмір: близько 19-25 см (FishBase)
- Тривалість життя: 6-10 років
FishBase зазначає максимальну загальну довжину близько 19,2 см (за одним джерелом до 25 см), pH 4,9-7,5 і dH 1-13,5, що відображає широку переносимість виду.
Живлення
Вид всеїдний з трофічним рівнем за FishBase близько 3,2, переважно комахоїдний, додатково поїдає дрібних риб та рослинну їжу. В акваріумі приймає сухі, заморожені та живі корми, годівля двічі на день.
Сумісність
Напівагресивний і мешкаючий у середніх шарах води, підходить для міцних сусідів, таких як Severum, метинніси та анциструси. Дрібних тетр риба може з'їсти, а агресивних цихлід слід уникати, особливо в період нересту.
Розмноження
Aequidens tetramerus — субстратний нерестовик з батьківською турботою — стратегія розмноження, спільна для роду.
Охоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння (Least Concern), оцінка 2020 року.
Aequidens tetramerus: посібник з розведення
Огляд
Aequidens tetramerus, акара-сідло, — найширше поширений представник свого роду, що трапляється в басейнах Амазонки та Оріноко і в Гвіанах. Сягає максимальної довжини близько 162 мм. Це вид, що нереститься на субстрат, надзвичайно територіальний і живе парами.
Визначення статі
У межах роду самці зазвичай більші за самок. Оскільки цей таксон, імовірно, є комплексом споріднених форм, практичний шлях до сумісної пари — виростити групу й дати парі сформуватися.
Нерестовий акваріум
У природі вид надає перевагу повільній або стоячій воді над складним субстратом із затоплених коренів, гілок і листяного опаду, в умовах від прозорої до майже чорної води, хоча перевага, схоже, надається прозорій. Відтворіть це пласкими каменями чи корчами для нересту, великою кількістю укриттів і позначеною територією.
Нерестова поведінка та тригер
Пара утворює й захищає сильну територію, потім нереститься близько тисячі ікринок на попередньо очищеному камені чи шматку деревини.
Догляд за ікрою та мальками
Ікру охороняють обидва батьки протягом інкубації, що демонструє двобатьківський догляд, типовий для акар, які нерестяться на субстрат.
Типові труднощі
Сильна територіальність означає, що нерестова пара агресивно захищатиме місце нересту, тож сусіди й навіть непідпорядкований партнер можуть постраждати в тісноті; допомагають простір і зорові перепони.