Індійський імітуючий тан (Acanthurus tristis): посібник з розмноження
Acanthurus tristis — індоокеанський хірург, молодь якого імітує ангела Centropyge eibli. Розмножується пелагічним нерестом із планктонними личинками, тому вдома не розводиться.
Огляд
Індійський імітуючий тан, Acanthurus tristis, мешкає в Індійському океані від Бенгальської затоки та Андаманського моря на захід до Мальдівів і архіпелагу Чагос і на схід до південної Індонезії, принаймні до Балі. FishBase вказує максимальну загальну довжину 25 см і діапазон глибин 2–30 м. Населяє мілководні лагунні та зовнішні рифи над змішаним кораловим, кам'янистим і піщаним дном.
За FishBase, молодь імітує прихованого ангела Centropyge eibli, тоді як дорослі темно-коричневі. Розмноження в неволі для цього виду не зафіксовано.
Нерестова поведінка та тригер
Видоспецифічних даних про нерест A. tristis у використаних джерелах немає. Як хірургова риба Acanthurus, він слідує пелагічному нересту: рід зазвичай нереститься в сутінках під час коротких парних або групових підйомів біля краю рифа, часто близько місячних фаз, коли течії розсіюють ікру.
Запліднення зовнішнє, у відкритій воді, без гнізда й батьківської турботи. Імітація C. eibli в молоді слугує захистом від хижаків і не пов'язана з жодною керованою нерестовою поведінкою.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й плаває у відкритій воді, вилуплюючись у прозорих личинок-акронурусів. Як і в інших хірургових, ця личинкова стадія може триматися в планктоні понад 39 днів до осідання на риф.
Тривала пелагічна фаза й залежність личинок від океанічного планктону роблять домашнє вирощування недосяжним. Культивування личинок хірургових лишається уділом дослідницької аквакультури.
Типові труднощі
- Нерест у відкритій воді не лишає ікри чи гнізда для керування акваріумістом.
- Імітація C. eibli в молоді не дає переваг для розмноження в неволі.
- Довгу пелагічну стадію акронуруса неможливо забезпечити акваріумним планктоном.