Помаранчево-плечий тан: догляд та утримання
Acanthurus olivaceus — індо-тихоокеанський хірург з помаранчевою смугою на плечі, сягає 35 см і живиться детритом та водоростями.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Acanthurus olivaceus, помаранчево-плечий хірург, — високотіла, стиснута з боків риба родини Acanthuridae. Дорослі особини сірувато-коричневі з характерною помаранчевою смугою з пурпурово-чорною облямівкою позаду верхнього краю зябрової кришки, тоді як молодь однотонно-жовта. За даними FishBase, сягає максимальної загальної довжини 35 см.
Таксономія
- Родина: Acanthuridae
- Рід: Acanthurus
- Наукова назва: Acanthurus olivaceus
- Описаний: Bloch & Schneider, 1801
Ареал
Вид морський, рифовий, поширений у Тихому та східній частині Індійського океану — від острова Різдва й Кокосових островів до Гавайських островів і Туамоту, на північ до Японії та на південь до острова Лорд-Хау. Дорослі тримаються на зовнішніх рифах над голою скелею або сумішшю уламків і піску, за даними FishBase на глибинах 3-46 м, а молодь — у захищених бухтах і лагунах на глибині лише 3 м.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 800 л (211 галонів)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Питома густина: 1.024-1.026
- Карбонатна жорсткість: 8-12 dKH
- Сильна течія
- Тривалість життя: 10-25 років у неволі (FishBase повідомляє до 33 років у природі)
Харчування
Acanthurus olivaceus — рослиноїдний пасовищний вид. У природі дорослі поїдають поверхневу плівку детриту, діатомових і тонких ниткуватих водоростей на піску та голій скелі. В акваріумі слід пропонувати морські водорості та сушені норі кілька разів на день для підтримки постійного випасання.
Сумісність
Це напівагресивний денний плавець середніх шарів. Дорослі зазвичай поодинокі, але іноді приєднуються до змішаних пасовищних зграй з папугоподібними та іншими хірургами. Підходящі сусіди — губаньові, клоуни, риби-янголи та міцні спинороги. Інших хірургів, особливо схожої форми тіла, слід уникати в невеликих системах.
Сумісність з рифом
Помаранчево-плечий тан не поїдає корали й загалом вважається reef-safe, випасаючи небажані водорості зі скель і ґрунту. Стабільна карбонатна жорсткість 8-12 dKH та питома густина 1.024-1.026 підтримують і рибу, і рифових безхребетних.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння, оцінка 2010 року за даними FishBase, що відображає широке індо-тихоокеанське поширення.
Помаранчево-плечий тан (Acanthurus olivaceus): посібник з розмноження
Огляд
Помаранчево-плечий тан, Acanthurus olivaceus, поширений у Тихому океані від острова Різдва та Кокосових островів на схід до Гаваїв, на північ до Японії та на південь до острова Лорд-Хау. FishBase вказує максимальну загальну довжину 35 см, дорослі зазвичай трапляються на глибині 9–46 м. Вид примітний зміною забарвлення: молодь однотонно-жовта, тоді як дорослі стають темно-сіро-коричневими з яскраво-помаранчевою смугою позаду зябрової кришки.
Живиться водоростями та детритом над відкритим піском і уламками поблизу рифів. Записів про нерест і вирощування цього тана до осідання в акваріумних умовах не існує.
Нерестова поведінка та тригер
Як хірургова риба Acanthurus, A. olivaceus — пелагічний вид із зовнішнім заплідненням. Рід загалом нереститься в сутінках під час коротких парних або групових підйомів до поверхні, зазвичай уздовж зовнішнього краю рифа або поблизу каналів, де течії розсіюють ікру. Нерест часто пов'язаний з потеплінням води та повним чи новим місяцем, а припливний потік задає момент викиду.
Ікра й сперма зустрічаються ззовні під час ривка вгору; батьківська турбота відсутня. Докладних спостережень нересту саме A. olivaceus у використаних джерелах немає, тому тут описано картину рівня роду.
Догляд за ікрою та мальками
Запліднена ікра плавуча й пелагічна. З неї вилуплюються прозорі округлі личинки-акронуруси зі сріблястим відблиском на голові й грудях, що дрейфують у відкритому океані. Личинки цього типу здатні триматися в планктоні понад 39 днів до метаморфозу й осідання.
Оскільки личинки залежать від планктонної спільноти відкритої води й тривалого дрейфу, вони не можуть завершити розвиток у замкненому акваріумі. Вирощування личинок хірургових обмежене спеціалізованими дослідницькими аквакультурними програмами.
Типові труднощі
- Викид гамет у відкриту воду не лишає акваріумісту нічого, що можна зібрати чи захистити.
- Довга пелагічна личинкова стадія потребує природного планктону й океанського масштабу розселення, недоступних в акваріумі.
- Дорослі виростають до 35 см і напівагресивні, тому утримання осілої нерестової пари в більшості систем непрактичне.