Атлантичний блакитний тан: догляд та утримання
Acanthurus coeruleus — західноатлантичний хірург, що перетворюється з жовтої молоді на синю дорослу особину, живиться водоростями й сягає 39 см.
Укладено Aquairi за опублікованими джерелами · Опубліковано · Оновлено
Огляд
Acanthurus coeruleus, атлантичний блакитний тан, — карибський хірург родини Acanthuridae. Його забарвлення змінюється з віком: жовта молодь стає синім субадультом з жовтим хвостом і, нарешті, однотонно-синьою дорослою особиною із золотисто-синіми плавцями. FishBase вказує максимальну загальну довжину 39 см.
Таксономія
- Родина: Acanthuridae
- Рід: Acanthurus
- Наукова назва: Acanthurus coeruleus
- Описаний: Bloch & Schneider, 1801
Ареал
Вид морський, рифовий, у західній Атлантиці — від Нью-Йорка та Бермуд через Мексиканську затоку до Бразилії, з популяцією біля острова Вознесіння у східній Атлантиці. Мешкає на коралових рифах і прилеглих трав'янистих та кам'янистих ділянках, багатих на водорості, на глибинах від 2 до 50 м за даними FishBase.
Вимоги до акваріума
- Мінімальний об'єм: 700 л (185 галонів)
- Температура: 24-26 °C (75-79 °F)
- pH: 8.1-8.4
- Питома густина: 1.024-1.026
- Карбонатна жорсткість: 8-12 dKH
- Сильна течія
- Тривалість життя: 10-25 років
Харчування
Acanthurus coeruleus у природі живиться виключно водоростями, випасаючи ниткуваті водорості та детрит. Молодь також чистить морських черепах, видаляючи паразитів і відлущену шкіру. В акваріумі виду потрібна часта подача морських водоростей і сушених норі для задоволення рослинного апетиту.
Сумісність
Напівагресивний денний плавець середніх шарів, атлантичний блакитний тан перемикається між територіальною, зграйною та блукаючою соціальною поведінкою й у природі часто тримається зі зграями папугоподібних. Губаньові, клоуни, риби-янголи та міцні спинороги — підходящі сусіди; інших хірургів схожої форми слід уникати в невеликих системах. Жовтий хвостовий шип може завдавати болісних ран.
Сумісність з рифом
Вид не поїдає корали й вважається reef-safe, допомагаючи контролювати небажані водорості. Підтримуйте карбонатну жорсткість 8-12 dKH та питому густину 1.024-1.026 для здоров'я коралів і безхребетних.
Природоохоронний статус
Червоний список МСОП: такий, що викликає найменше занепокоєння, оцінка 2010 року за даними FishBase.
Атлантичний блакитний тан (Acanthurus coeruleus): посібник з розмноження
Огляд
Атлантичний блакитний тан, Acanthurus coeruleus, мешкає в західній Атлантиці від Нью-Йорка та Бермуд до Мексиканської затоки й Бразилії, з популяцією біля острова Вознесіння. FishBase вказує максимальну загальну довжину 39 см і діапазон глибин 2–50 м. Забарвлення змінюється з віком: від жовтої молоді через синього підлітка з жовтим хвостом до рівномірно синього дорослого.
Живиться нитчастими водоростями, детритом і планктоном, утворює невеликі групи на рифах і прибережних трав'янистих чи кам'янистих ділянках. Статева зрілість настає приблизно з 13 см. Попри популярність як карибський вид, він не розводиться аматорами.
Нерестова поведінка та тригер
FishBase повідомляє, що A. coeruleus утворює осілі нерестові скупчення в другій половині дня після припливу й нереститься групами. Це узгоджується із загальною для Acanthurus картиною сутінкового пелагічного нересту з викидом ікри в товщу води біля зовнішнього рифа, де течії її розсіюють.
Груповий нерест означає, що багато особин випускають гамети майже одночасно, а не утворюють керовані пари. Запліднення зовнішнє, гнізда й батьківської охорони немає.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й плаває у відкритій воді. З неї вилуплюються прозорі лускоподібні личинки-акронуруси, пристосовані до планктону, де вони можуть лишатися понад 39 днів до осідання на риф і перетворення на молодь.
Ця тривала океанічна личинкова фаза, що потребує природного планктону, — головна перешкода для вирощування в неволі. Культивування личинок хірургових велося лише в дослідницькій аквакультурі, а не в домашньому акваріумі.
Типові труднощі
- Груповий нерест у відкритій воді не дає акваріумісту контрольованої пари чи кладки.
- Личинкам-акронурусам потрібні тижні планктонного дрейфу, невідтворювані в акваріумі.
- Дорослі сягають 39 см і напівагресивні до схожих танів, що ускладнює будь-які спроби підготовки до нересту.