Атлантичний блакитний тан (Acanthurus coeruleus): посібник з розмноження
Acanthurus coeruleus утворює осілі нерестові скупчення й викидає ікру у відкриту воду карибських рифів. Його планктонні личинки-акронуруси неможливо вирощувати вдома, тому розмноження відбувається лише в природі.
Огляд
Атлантичний блакитний тан, Acanthurus coeruleus, мешкає в західній Атлантиці від Нью-Йорка та Бермуд до Мексиканської затоки й Бразилії, з популяцією біля острова Вознесіння. FishBase вказує максимальну загальну довжину 39 см і діапазон глибин 2–50 м. Забарвлення змінюється з віком: від жовтої молоді через синього підлітка з жовтим хвостом до рівномірно синього дорослого.
Живиться нитчастими водоростями, детритом і планктоном, утворює невеликі групи на рифах і прибережних трав'янистих чи кам'янистих ділянках. Статева зрілість настає приблизно з 13 см. Попри популярність як карибський вид, він не розводиться аматорами.
Нерестова поведінка та тригер
FishBase повідомляє, що A. coeruleus утворює осілі нерестові скупчення в другій половині дня після припливу й нереститься групами. Це узгоджується із загальною для Acanthurus картиною сутінкового пелагічного нересту з викидом ікри в товщу води біля зовнішнього рифа, де течії її розсіюють.
Груповий нерест означає, що багато особин випускають гамети майже одночасно, а не утворюють керовані пари. Запліднення зовнішнє, гнізда й батьківської охорони немає.
Догляд за ікрою та мальками
Ікра пелагічна й плаває у відкритій воді. З неї вилуплюються прозорі лускоподібні личинки-акронуруси, пристосовані до планктону, де вони можуть лишатися понад 39 днів до осідання на риф і перетворення на молодь.
Ця тривала океанічна личинкова фаза, що потребує природного планктону, — головна перешкода для вирощування в неволі. Культивування личинок хірургових велося лише в дослідницькій аквакультурі, а не в домашньому акваріумі.
Типові труднощі
- Груповий нерест у відкритій воді не дає акваріумісту контрольованої пари чи кладки.
- Личинкам-акронурусам потрібні тижні планктонного дрейфу, невідтворювані в акваріумі.
- Дорослі сягають 39 см і напівагресивні до схожих танів, що ускладнює будь-які спроби підготовки до нересту.